Поделиться:

"Тепер стало важко дихати світлом"

***

Тепер стало важко дихати світлом,

Пропалена сонцем, розплетена вітром,

В серці моїм прориваються рани,

Мов на весні як ті перші тюльпани.

Скільки не клич, не кричи, намагайся,

Світ відгукнеться тобі твоїм криком,

Скільки не плач — ти сліз не цурайся,

Вниз опадають хай яблуні цвітом.

Скільки не мрій — а сни забуваються,

Скільки не жди — а чекати набридне,

Просто живи — як можеш, як знається,

А далі щось буде,

а там буде видно...


13.04, 04.05.18

187740

alt

Вы не можете оставлять комментарии
Грустный, но очень красивый стих.
Мне очень нравится твоё творчество)
Спасибо большое, Mary)